Діти були розділені на загони та до кожного загону було назначено по два вожатих із хлопців та дівчат, які вже навчаються у вищих навчальних закладах.. Кожен загін придумав собі назву, девіз, речівку та розучив пісню. Урочисте відкриття табору відбулося ввечері, коли діти представляли священикам та один одному свої згадані завдання. Під час відкриття табору було внесено та піднято державний прапор України. Дітям було зачитано устав та  правила поведінки в таборі.

    Що дня із дітьми проводилося різноманітні змагання, конкурси, вікторини тощо. Дітвора купалися у водоймі поруч з табором, грала у різні спортивні ігри.  Кожного ранку та вечора проводилася загальна молитва. Священики проводили із дітьми повчальні бесіди та відповідали на запитання.

     «Ми набавилися досхочу, перезнайомилися, весело і цікаво проводили час. А приготовлена на природі їжа виявилися набагато смачніша від тієї, що готується вдома.  Шкода, що швидко пролетів цей тиждень», - поділилися враженнями діти.

      Завершальний день був трагедією для кожного учасника табору. Діти обмінювалися подарунками, номерами телефонів, обіймалися та плакали, не маючи бажання розлучатися. «До зустрічі у наступному році» - з надією говорили вони один одному. 

     Закриття табору  розпочалося із слова організатора самого табору, настоятеля Свято-Різдво-Богородичного храму села Топільне, протоієрея Віталія Катеринчука. Отець Віталій подякував діткам за слухняність та чемність, та виразив надію такої ж зустрічі через рік. Також отець Віталій подякував священикам, що допомагали в проведенні табору, кухарці – матушці Юлії, помічникам по кухні, вожатим та всім, хто долучився до цієї Богоугодної справи та вручив їм пам'ятні грамоти.  На завершення було прочитано подячну молитву і після цього діти почали збиратися додому.

Фоторепортаж