Хостинг від uCoz Рожищенське Благочиння - Благочинний
Благочинний Рожищенської округи протоієрей Петро Іваничко


 

Священик Петро Омелянович Іваничко народився 12 липня 1960 року в селі Карпатське, Турківського району, Львівської області в сімї колгоспників. У 1967 році пішов до першого класу Карпатської восьмирічної школи, яку закінчив у 1975 році. В цьому ж році продовжив навчання у Бітлянській середній школі, яке завершив у 1977 році. У 1977 році вступив до Чернівецького залізнодорожного училища. 19 жовтня 1978 року був призваний на військову службу до Радянської армії. 2 листопада 1980 року був демобілізований. З березня по липень місяць 1981 року працював в Ужгородському ПМС-198 помічником машиніста ЩОМД. В цьому ж році поступав у Ленінградську Духовну семінарію, але не пройшов по конкурсу. З листопад 1981рю по квітень 1982р. працював у Павинському ліспромгоспі Костромської області. В серпні 1982 року після складання вступних іспитів був зарахований до складу вихованців Ленінградської Духовної семінарії. 12 серпня 1984 року одружився на дівчині православного віровизнання Бобурці Ірині Володимирівні, 1966 року народження. 24 лютого 1985 року був рукоположенний в сан диякона, а 26 травня, архієпископом Тихвінським Мелітоном, рукоположенний у священницький сан. 16 червня 1985 році закінчив повний курс Ленінградської Духовної семінарії та направленний учбовим комітетом  для пастирського служіння у розпорядження Восокопреосвященнішого Даміана, архієпископа Волинського  і Рівненського, і ним же призначений настоятелем Свято-Успенського храму селища Кльосів, Сарненського району, Рівненської області. 23 квітня 1990 року звільнений  з посади настоятеля Свято-Успенського храму с. Кльосів та 1-го травня назначений настоятелем Свято-Михайлівського храму міста Рожище, а також тимчасово виконуючим обов’язків благочинного Рожищенського району. 4 лютого 1991року затверджений благочинним Рожищенського району.

  З ревносну та старанну службу Церкві нагороджений слідуючими нагородами:

1986р.-архєп. Даміаном, набедреником та скуфією;

1988р.-архєп. Варламом, камілавко;

1990р.- єп. Варфоломієм, наперсним хрестом;

1992р.-протоіерей;

1994р.-архєп. Нифонтом, паліцею та хрестом з прикрасами;

1999р.- митрою;

2000р.-орден «Різво Христове 2000» другого ступеня;

2002р.-служіння з відкритими Царським Вратами до «Херувимської пісні»;

2002р.-медаль «Харківський Собор 10 років»;

2005р.-орден святого рівноапостольного князя Володимира другого ступеня;

2007р.-служіння з відкритими Царськими Вратами до співу «Отче Наш»;

2009р.- орден Почаївської ікони Божої Матері.